31 травня 2026 року у світі відзначається Всесвітній день без тютюну. В рамках боротьби з нікотиновою та тютюновою залежністю проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення громади щодо факторів ризику виникнення захворювань судинної та дихальної системи, необхідності їх профілактики.
БЕРЕСТИНСЬКА ФІЛІЯ ДУ «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ» інформує:
КУРІННЯ : МІФИ і РЕАЛЬНІСТЬ
Жодна сигарета не є безпечною, і термін «найменш шкідливі» існує лише в уяві, всі горючі сигарети несуть однакову шкоду незалежно від бренду, товщини чи позначок на упаковці. Дешеві чи преміум, ментолові чи класичні — різниця в номінальних цифрах ілюзорна, а реальна доза токсинів для більшості курців однакова. Єдиний справді «найменш шкідливий» варіант — це повна відмова, яка вже за кілька тижнів починає відновлювати судини та дихальну систему.
За результатами дослідження, 29% дорослих українців вживають тютюнові або нікотинові вироби, з них 24% — щодня. Для порівняння, на початку 2026 року щоденних споживачів було більше — 30%.
Найбільше курять чоловіки: 37% є щоденними споживачами (проти 41% раніше). Серед жінок цей показник становить 14% (було 16%). Водночас найвищий рівень вживання фіксують серед молоді 18–29 років — 45%, з яких третина курить щодня.
Дослідники звертають увагу, що поширення електронних сигарет, пристроїв для нагрівання тютюну та нікотинових подушечок відбувається не стільки за рахунок переходу курців із традиційних сигарет, скільки через залучення нових користувачів — передусім молоді.
Особливе занепокоєння викликає стрімке зростання популярності нікотинових снюсів (подушечок): частка тих, хто помічав їхню рекламу, зросла більш ніж на половину порівняно з 2025 роком .
Крім того, близько 20% споживачів поєднують одразу кілька видів нікотинових виробів. Серед молоді цей показник сягає 36%, що, за словами експертів, підвищує ризик формування сильної залежності та шкоди для здоров’я.
Вживання тютюну та нікотину впливає не лише на здоров’я, а й на демографію країни — через передчасну смертність і скорочення тривалості життя. Тож посилення антитютюнової політики розглядають як елемент національної безпеки.
