На сьогодні у світі фіксується спалах мавпячої віспи. Намічається тенденція щодо поширення захворюваності на мавпячу віспу.
Передача інфекції відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом. Заражаються ті особи, які мали тісний контакт з інфікованою людиною. Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини при тривалому особистому контакті з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом.
Одним з можливих факторів ризику є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин без належної термічної обробки.
Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів), зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.
Проникнення до організму збудника мавпячої віспи супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м’язах і сильною слабкістю. Такі симптоми можуть тривати до 5 днів. Через кілька днів починається період висипки, у 95% випадків висипка виникає на обличчі та інших частинах тіла, у 75% випадків – це долоні та ступні.
Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування.
Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу, про фактори ризику та шляхи передачі; уникнення тісних контактів з інфікованими.
Мандрівники до європейських країн, країн Західної та Центральної Африки повинні уникати контактів з тваринами, що можуть бути носіями хвороби (гризуни, сумчасті тварини, примати), утримуватися від вживання м’яса диких тварин. Необхідно дотримуватись гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води.
При догляді за хворими людьми необхідно надягати рукавички і використовувати засоби захисту. Після догляду за хворими людьми або після відвідин таких людей необхідно регулярно мити руки. Хворих рекомендується ізолювати або на дому, або в лікувальному закладі.
У разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.
Важливим способом профілактики (і не лише цього захворювання), залишається миття рук, також відіграють певну роль заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.
