Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Основним шляхом його передавання є аерогенний, переважно від людини з бактеріальною формою легеневого ТБ. Як це відбувається? Під час кашлю, чхання, розмови чи співу в повітря потрапляють інфекційні частинки виділень з нижніх дихальних шляхів, у яких зосереджені мікобактерії туберкульозу (МБТ). Ризик проникнення МБТ у легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок у повітрі й тривалості вдихання зараженого повітря.
У разі потрапляння мікобактерії в організм людини туберкульоз найчастіше не розвивається через реакцію імунної системи, та коли ця реакція слабка, розвивається активне захворювання.
Симптоми туберкульозу:
- кашель понад 2 тижні;
- підвищена температура тіла понад 7 днів;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
- постійна слабкість;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- кровохаркання.
Хто може захворіти на туберкульоз?
На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі групи людей мають вищий ризик захворювання:
- особи, які перебувають у постійному контакті з людиною, хворою на туберкульоз;
- люди, які живуть з ВІЛ та хворі на СНІД;
- люди, які вживають наркотики, алкоголь та тютюн;
- люди з ослабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, поганих умов життя або хронічних хвороб;
- діти, оскільки їхня імунна система не сформована;
- літні люди через послаблення їхньої імунної системи.
Резистентні форми ТБ частіше бувають у людей, які:
- не приймають протитуберкульозні препарати регулярно;
- не приймають всі препарати, які рекомендував лікар;
- мали контакти з людьми, хворим на резистентні форми туберкульозу.
Діагностика ТБ
Для діагностики ТБ сімейний лікар проводить скринінг та опитування (https://tbtest.phc.org.ua/), оцінює ризик захворювання, за результатами у разі необхідності скеровує на обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу на молекулярно-генетичній системі та радіологічне обстеження. За необхідності скеровує на дообстеження до фтизіатра. Діагноз встановлює фтизіатр.
Наголосимо, що необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар. Пацієнтам, у яких немає підозри на ТБ, які не входять до груп ризику, не потрібно щорічне флюорографічне обстеження!
Необхідність додаткового обстеження — бронхоскопію, комп’ютерну томографію тощо — визначає фтизіатр.
Звертаємо увагу, що комп’ютерна томографія для діагностики туберкульозу — безоплатна.
Лікування від туберкульозу
Є спеціальні протитуберкульозні препарати, курс лікування якими триває від кількох місяців.
В Україні лікують за сучасними Стандартами медичної допомоги при туберкульозі, що ґрунтуються на доказах та відповідають рекомендаціям ВООЗ.
Так, в Україні з 2022 року почали застосовувати режим BPaL — новітню схему лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Тривалість лікування у разі застосування такої схеми скорочується майже втричі: 6–9 місяців проти 18–24 місяців.
Найголовніше під час лікування — суворо дотримуватися усіх призначень та рекомендацій лікаря та в жодному випадку не переривати розпочате лікування.
Крім того, лікування необхідно розпочинати якомога раніше, щоб швидше і легше досягти результату.
Лікування залежно від стану пацієнта може бути амбулаторним або стаціонарним. За першого варіанту людина, хвора на туберкульоз, отримує препарати за місцем лікування. У такому разі пацієнт може бути поруч із сім’єю, в деяких випадках може продовжувати працювати.
В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безоплатне!
Скільки хворих на ТБ зареєстровано в Україні за 2023 рік?
За даними ЦГЗ, у 2023 році в Україні зареєстрували 19 851 людину із ТБ, зокрема 639 дітей віком 0–14 років і 196 підлітків віком 15–17 років.
І наостанок акцентуємо, що туберкульоз — виліковне захворювання, успіх залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.
МАРШРУТ ПАЦІЄНТА З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ: ВІД ПІДОЗРИ ДО ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ
Пацієнти з діагнозом «туберкульоз» можуть лікуватись або стаціонарно в медичному закладі, або ж амбулаторно, тобто без госпіталізації. У більшості випадків люди з туберкульозом можуть лікуватися амбулаторно з першого дня захворювання. Відповідаємо одразу: так, це безпечно для оточення, якщо так визначає лікар. І так, це лікування буде ефективним.
Якщо лікар підозрює в дорослого чи в дитини туберкульоз, то організовує для нього подальші діагностичні обстеження. Запідозрити туберкульоз можна за симптомами та/чи за результатами радіологічного обстеження органів грудної клітки.
Запорукою раннього виявлення туберкульозу серед груп підвищеного ризику є систематичне скринінгове анкетування, радіологічне дослідження органів грудної клітки, а також у деяких випадках молекулярно-генетичне дослідження. Для останнього в пацієнта беруть мокротиння чи інші біологічні рідини, зокрема кал у маленьких дітей. Такі методи не лише виявляють інфекцію, а й визначають чутливість бактерій до антибіотиків — це важливо для подальшого лікування.
Якщо аналізи підтверджують туберкульоз, сімейний лікар за потреби скеровує пацієнта на консультацію до лікаря-фтизіатра. Той призначить схему лікування та визначить потребу у стаціонарному лікуванні.
Стаціонарно пацієнт може лікуватися у регіональному фтизіопульмонологічному закладі. В усіх регіонах достатньо стаціонарних ліжок для всіх пацієнтів, які потребують госпіталізації.
Переважна більшість випадків туберкульозу все ж не потребує тривалого стаціонарного лікування. Пацієнти починають лікуватися амбулаторно, тобто вдома, коли в їхньому мокротинні збудник туберкульозу не виявляється або після 2-3 тижнів ефективного лікування. Така людина більше не є заразною для навколишніх, хоча лікування ще триває.
Амбулаторне лікування від туберкульозу у більшості випадків веде сімейний лікар, інколи — фтизіатр. За потреби сімейний лікар може проконсультуватися щодо свого пацієнта із фтизіатром. Сімейний лікар супроводжує пацієнта протягом усього лікування: безоплатно видає необхідні препарати, які отримує від регіонального фтизіопульмонологічного закладу, призначає аналізи для відстеження успішності лікування і раннього виявлення можливих побічних реакцій на терапію та за потреби надає психосоціальну підтримку.
Нагадуємо, що до груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:
- діти й дорослі, які контактували з хворим на туберкульоз;
- діти й дорослі, які живуть з ВІЛ;
- люди, які працюють чи працювали на виробництві з впливом діоксиду кремнію (головно шахтарі та працівники металургійної галузі);
- люди, які перебувають в ізоляторі тимчасового утримання, узяті під варту, у місцях позбавлення волі; люди, які звільнилися із місць позбавлення волі; персонал цих закладів;
- медичні працівники;
- люди з уперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від ТБ;
- люди із захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, імуносупресивна терапія, терапія інгібітором ФНП-α);
- люди, які курять, зловживають алкоголем чи вживають наркотики;
- мігранти, зокрема внутрішньо переміщені особи;
- військовослужбовці;
- люди, які раніше лікувалися від ТБ;
- люди із хронічними респіраторними захворюваннями, із пневмонією;
- люди з дефіцитом харчування або з індексом маси тіла ≤ 18;
- люди з гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
- люди із хронічною нирковою недостатністю;
- люди старші 60 років;
- вагітні та жінки протягом 3 місяців після пологів;
- люди, які перебувають у психоневрологічних диспансерах;
- люди, які перебувають за межею бідності;
- люди без визначеного місця проживання; люди, які живуть у притулках.
В Україні всі послуги з виявлення, діагностики та лікування від туберкульозу є безоплатними для пацієнтів. Запровадження нових підходів до лікування, безперервність і покращення доступу до лікування є частиною Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню.
